Інформація про затвердження «Мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я на роботі в металургійній промисловості»

24 листопада 2021

Фахівці Головного управління Держпраці у Харківській області звертають увагу суб’єктів господарювання металургійної галузі, що наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 березня 2021 року № 569 затверджено «Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я на роботі в металургійній промисловості» (НПАОП 27.0-7.04-21), які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2021 року за № 606/36228 та внесені до Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці.

«Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я на роботі в металургійній промисловості» встановлюють загальні вимоги щодо забезпечення безпеки та здоров’я працівників під час виконання робіт та експлуатації устаткування на металургійних підприємствах і у виробничих цехах та є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, які використовують найману працю, що пов’язана з виконанням робіт і експлуатацією устаткування на металургійних підприємствах та у виробничих цехах усіх підгалузей чорної та кольорової металургії.

Зокрема, нормативно-правовий акт містить вимоги до опалення та вентиляції, а саме:

-для опалення будівель і споруд підприємств металургійних виробництв повинні бути передбачені системи, прилади та теплоносії, що не утворюють додаткових виробничих шкідливих речовин;

-для працівників, які перебувають у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігріву. Відстань від неопалюваних робочих місць, що розташовані в будівлях, до приміщень для обігріву працівників не повинна бути більша ніж 75 м, а від робочих місць на майданчику підприємства – більша ніж 150 м.;

– в усіх виробничих приміщеннях, де можливе виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин під час виробничого процесу, припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно та забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до ГДК (граничнодопустима концентрація);

кщо система вентиляції несправна, експлуатація технологічного устаткування, робота якого супроводжується виділенням токсичних, вибухопожежонебезпечних речовин, не дозволяється;

-перевірку ефективності роботи вентиляційних систем необхідно проводити не менше ніж один раз на рік, а також після кожного їх капітального ремонту та реконструкції. Акти перевірки повинні затверджуватися роботодавцем;

е дозволяється проводити технологічні процеси без працюючих аспіраційних установок;

-у кожному цеху (відділенні, дільниці) повинні бути спеціальні агрегатні журнали, до яких необхідно заносити всі дані про ремонти вентиляційних установок. Зміни схем вентиляції або реконструкції вентиляційної системи повинні вноситися в їх паспорти;

-у кожному цеху, відділенні, на кожній дільниці підприємства повинен бути визначений перелік шкідливих та вибухонебезпечних речовин, що можуть виділятися у виробничих приміщеннях і в робочих зонах зовнішніх установок під час ведення технологічного процесу, ремонтів і в аварійних ситуаціях. При цьому повинен бути зазначений клас небезпеки шкідливих речовин. У переліку, затвердженому роботодавцем, повинні бути зазначені НГЗ (нижня границя займання) і ГДК газів, парів, пилу в об’ємних (%) і вагових (мг/куб.м) одиницях. У переліку необхідно зазначити прилади для визначення концентрацій цих речовин методом експресного та лабораторного аналізу.

у разі перевищення у приміщеннях рівня концентрації газів, необхідно негайно вжити заходів до ліквідації загазованості. У приміщеннях, де здійснюється виробництво, зберігання або можлива поява вибухонебезпечних та шкідливих речовин 1-го класу небезпеки, необхідно контролювати склад повітряного середовища за допомогою автоматичних газоаналізаторів з улаштуванням світлової та звукової сигналізації, що спрацьовує, якщо концентрація вибухонебезпечних газів або парів ЛЗР (легкозаймиста речовина) у повітрі наближається до 20 % нижньої концентраційної межі займання, а для шкідливих вибухонебезпечних газів, шкідливих газів, парів і аерозолю – при наближенні їх концентрації до граничнодопустимої.